Копровський Михайло

Моє ім'я Михайло. Мені 13 років. Моє хобі-футбол.Улюблені предмети - праця і фізкультура.

Г. Тютюнник "КЛИМКО"

СЕНКАН

Климко

добрий, щирий

допомагає, рятує, гине

дбає про незнайомих людей

сирота

ТВІР-РОЗДУМ

ЧИ ЗДАТНИЙ Я НА ВЧИНОК ЗАРАДИ ІНШОЇ ЛЮДИНИ

        Я ніколи не задумувався, чи я здатен заради іншого на якийсь вчинок. В мене ще не було такої ситуації. Якравим прикладом для мене є Климко з повісті Г.Тютюнника.
       Хлопець, залившись сиротою, зумів виховати у собі такі риси, які цінуються понад усе - здатність любити і турбуватись про ближнього від усього серця. Піти на самопожертву заради інших - вчинок героїчний, на який здатен далеко не кожен. Якщо я буду уважним, чуйним, милосердним, намагатимусь допомогти слабкому, а не стояти осторонь - то я вже буду Людиною з великої букви,з великим серцем.

ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО 

"СКАРБ"

МАРИНА ПАВЛЕНКО "РУСАЛОНЬКА ІЗ 7-В..."

                                         СТОРІНКА ПЕРСОНАЖА в соцмережі

                1. СОФІЙКА

            2. ЛЮБИТЬ ЧИТАТИ КНИГИ.

            3. 13РОКІВ.

            4. ----

           5. Софійка, головна героїня твору, часто читає й перечитує відому казку про    Русалоньку, яка вірно любила принца, врятувала йому життя, але так і не змогла стати для нього єдиною коханою. Дівчинка вимріяла для себе такий образ і бачила в особі однокласника Вадима Кулаківського прекрасного принца. Софійка відкрила, що стара шафа — це портал, який, міг перенести у минуле. Щоб позбавити рід Кулаківськіх від прокляття, дівчинка мандрує минулим, своїм втручанням змінює долі людей, які жили багато років тому, і сучасників.

        6. Софіє, я захоплююся тобою.

ЛЮБОВ ПОНОМАРЕНКО "ГЕР ПЕРЕМОЖЕНИЙ"

                                                                                СЕНКАН

        1.ВІЙНА

        2.ЖОРСТОКА.БЕЗДУШНА.

        3.ВБИВАЄ.КАЛІЧИТЬ.СПУСТОШУЄ.

        4.ЗАСТАВЛЯЄ НЕНАВИДІТИ ЛЮДЕЙ.

        5.ВБИВЦЯ. 

                                                           ТВІР- РОЗДУМ

"ЧИ МІГ БИ Я ПРОБАЧИТИ ВОРОГА"

ДЛЯ МЕНЕ ВІЙНА – ЦЕ СЛЬОЗИ І БІЛЬ, ЦЕ ПОЛАМАНІ ДОЛІ ЛЮДЕЙ І ЗНЕВІРА У ЗАВТРАШНЬОМУ ДНІ. КОЛИ В МОЇЙ КРАЇНІ НА СХОДІ ПОЧАЛАСЬ ВІЙНА, МИ ДОВГО НЕ МОГЛИ ПОВІРИТИ, ЩО ТАКЕ МОЖЛИВО З БОКУ СУСІДА. НЕ ВІРИЛИ ДОВГО, ПОКИ НЕ ПОЧАЛИ ПРИВОЗИТИ “ВАНТАЖ-200” У НАШІ МІСТА І СЕЛА. ПЕКУЧИЙ БІЛЬ ПРОНИЗУЄ НАШІ СЕРЦЯ, КОЛИ БАЧИМО ЗНИЩЕНІ МІСТА І СЕЛА, СПАЛЕНІ ПОЛЯ І ЛІСИ, ПОКАЛІЧЕНИХ ЛЮДЕЙ. А ОЧІ…  НЕМОЖЛИВО ПЕРЕДАТИ ВСІ ТІ СТРАЖДАННЯ,ЩО ВИПАЛИ НА ДОЛЮ НАШИХ ЛЮДЕЙ,ЯКІ ЗАЛИШИЛИСЯ ЖИТИ НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ. Я НЕ МОЖУ І НЕ ЗМІГ БИ ПРОБАЧАТИ ВОРОГА, ЯКИЙ НАПАВ НА НАШУ ЗЕМЛЮ. ЗА ТИХ ВБИТИХ І ПОКАЛІЧЕНИХ ХЛОПЦІВ, ЩО ВІДДАЛИ СВОЄ ЖИТТЯ, ЗА СЛЬОЗИ МАТЕРІВ. МОЖЕ ,ЦЕ, НЕ ПО-ХРИСТИЯНСЬКИ, АЛЕ ВИБАЧИТИ Я НЕ МОЖУ.     НЕ МАЮ ПРАВА…